Circle Close Icon

Залиште свої контакти і ми зв'яжемось з Вами!

Прошу записати мене до спеціаліста* >
Офтальмолог
Офтальмолог дитячий
Психотерапевт
На число* >
Отримувати сповіщення від Lviv Medical Center

Ваш запит успішно надісланий.

Ми сконтактуємось з Вами протягом одного робочого дня.


З повагою, Lviv Medical Center.

Психотерапія

Подбай про своє
психічне здоров’я!

Психотерапія

Подбай про своє психічне здоров’я!

Плевачук Оксана Юріївна

Плевачук

Оксана Юріївна

кандидат медичних наук, доцент

лікар психіатр та психотерапевт

Освіта

1998 – 2004 - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, медичний факультет, лікувальна справа;

2000 – 2004 Українсько-австрійська психотерапевтична школа «Трускавець», напрямок «Клієнтцентрована психотерапія»;

2004 – 2005 - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, навчання на магістерській програмі;

2004 – 2005 - Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, інтернатура у клініко-діагностичному відділенні;

2005 - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, курси спеціалізації, спеціальність «Психотерапія»;

2005 – 2010 - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, навчання в аспірантурі,

2011 - захист кандидатської дисертації на тему «Особливості впливу факторів мікросередовища на процеси хроніфікації при шизофренії», кандидат медичних наук;

2014 – 2017 - Український католицький університет, Український інститут когнітивно-поведінкової терапії, навчальна програма «Когнітивно-поведінкова терапія».

Професійна діяльність

2005 – 2013 - Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, лікар-психіатр загальнопсихіатричного відділення;

2011 – 2015 - Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер, лікар-психотерапевт поліклінічного відділення;

2014 – 2019 - Медичний центр «Окулюс», психотерапевт;

2013 – дотепер - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра психіатрії, психології та сексології, в.о. доцента;

2016 – дотепер - Український католицький університет, кафедра клінічної психології, магістерська програма «Клінічна психологія з основами когнітивно-поведінкової терапії». Викладач курсу «Психіатрія з основами психофармакології».

Гречуха Лідія Романівна

Гречуха

Лідія Романівна

лікар психотерапевт та психіатр

Освіта

1973 – 1979 - Львівський медичний інститут, лікувальний факультет, лікувальна справа;

1979 – 1980 - інтернатура за спеціальністю психіатрія (Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, Львівський медичний інститут);

1984 – 1986 - клінічна ординатура по психіатрії при кафедрі психіатрії Львівського державного медичного інституту;

1994 – 1999 - Українсько-австрійська психотерапевтична школа «Трускавець», напрямок «Сімейна системна психотерапія»;

2015 - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, курси спеціалізації, спеціальність «Психотерапія».

Професійна діяльність

1980 – 1984 – Миколаївська міжрайонна психіатрична лікарня «Заклад»;

1986 – дотепер – Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, лікар-психіатр, завідувач клініко-діагностичним відділенням

Кому і коли звертатись до психотерапевта?

Тривожні стани

Тривога – це реакція людини на небезпеку чи загрозу, джерело якої важко визначити. Людині, яка відчуває тривогу, важко пояснити, чого саме вона боїться. Короткочасні стани тривоги іноді виникають у всіх людей і пов'язані зазвичай з переживанням складних стресогенних життєвих ситуацій, в яких доводиться протистояти небезпеці, брати на себе велику відповідальність чи робити складний вибір. Однак іноді тривога стає надмірною і виходить з-під нашого контролю і саме тоді стає серйозною перешкодою для доброго функціонування. «Шкідлива» тривога за своєю інтенсивністю не відповідає реальним причинам або ж з'являється без видимої причини, а також пов'язана з нашими катастрофічними уявленнями та думками про ситуацію. У випадку панічних атак, тривога може з'являтися раптово та несподівано. За різними статистичними даними близько 15-30% людей у певний період свого життя мають той чи інший різновид тривожного розладу. Є декілька найбільш поширених тривожних розладів, серед яких найчастіше зустрічаються генералізований тривожний розлад, панічний розлади з агорафобією, специфічна фобія, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад. Інколи два або й більше варіантів тривожних розладів можуть поєднуватися між собою, наприклад у особи з генералізованим тривожним розладом можуть виникати паралельно панічні атаки. Також важливо пам'ятати, що тривога як симптом може зустрічатися в структурі інших захворювань, зокрема, депресивних станів. Для того, щоб встановити конкретний тип тривожного розладу необхідна консультація фахівця. Лікарі стикаються із неабиякими труднощами при діагностиці тривожних розладів. Є декілька причин чому так відбувається. Одна з основних причин – це тілесні прояви тривоги, які можуть маскувати тривожні розлади. Найчастіше фізичні симптоми у вигляді болю чи інших неприємних відчуттів локалізовані в ділянці серця та животі, також дуже типовим симптомом є постійне напруження різних груп м’язів. Пацієнти, які страждають тривожними розладами, первинно звертаються до інших спеціалістів, інколи роками шукаючи причину захворювання, яку так і не знаходять. Постійні обстеження та відвідини лікарів лише посилюють тривогу, спонукаючи пацієнта ще більше фіксувати свою увагу на тілесних симптомах. Таким чином створюється замкнуте коло тривоги. Іншою причиною є несвоєчасне звернення до фахівців, що часто пов’язано із суспільними стереотипами на кшталт: “чоловіки мають бути сильні і не показувати свої емоції» або ж «це нормально для жінки за все переживати», що не дає можливості ідентифікувати проблему. Несвоєчасне звернення до фахівця та несвоєчасне розпізнавання тривожних розладів веде до постійного страждання і відсутності задоволення від життя, а також відображається на сімейній та професійній сфері.

Є два основні методи лікування тривожних розладів – це психотерапія та фармакотерапевтичне лікування. У деяких випадках для успішного лікування ці методи поєднують між собою.

Зустрічі з терапевтом або ж «терапевтичні сесії» відбуваються зазвичай один або два рази в тиждень та тривають близько години. Впродовж усього періоду терапії, який триває від кількох тижнів до кількох місяців та визначається індивідуально залежно від тривалості розладу, важкості тощо, терапевт пояснює механізми виникнення тривожного розладу, а також пропонує пацієнтові стратегії подолання тривоги та спільно з пацієнтом втілює їх у життя. У більшості випадків для повного одужання достатньо лише психотерапевтичного втручання. Ми навчимо Вас долати надмірну тривогу для того, щоб покращити якість Вашого життя.

Проблеми в інтерперсональних стосунках та конфліктні ситуації

Кожен з нас живе у соціумі, де нам щодня доводиться спілкуватися, навчатися, працювати, подорожувати і в різні способи взаємодіями з іншими людьми. Дуже часто наші бажання чи інтереси не співпадають з інтересами, бажаннями нашого ближнього. Це породжує безліч непорозумінь, які можуть стати серйозною перешкодою для ефективної комунікації та досягнення своїх цілей, а іноді з цих непорозумінь виростають справжні деструктивні конфлікти, які руйнують наші стосунки і нас зсередини. Як розплутати ці складні ситуації? Як навчитися ефективно спілкуватися з іншими? Як взаємодіяти зі своїми рідними, колегами, друзями якісно і насолоджуватися цим? Ми разом проаналізуємо проблеми та допоможемо їх вирішити, а також вибудуємо ефективні стратегії на майбутнє.

Депресивні стани

За даними ВООЗ, близько 30% населення у світі хоча б раз в житті пережили або переживуть депресію, яка вимагатиме допомоги фахівців. До 2030 року депресія посяде перше місце за загальною кількістю хворих, випередивши серцево-судинні та онкологічні захворювання. Захворюваність депресією є провідною причиною втрати працездатності серед осіб молодого віку в усьому світі. Термін «депресія» широко використовується сьогодні у повсякденному вживанні. Ми часто можемо почути чи прочитати про «осінню депресію», «депресію після розлучення» тощо. Однак, у багатьох випадках зниження настрою є нормальною реакцією на деякі життєві події, яке з часом минає. Депресія, як розлад, має певні симптоми, які тривають довший час та впливають на усі сфери життя людини. Симптоми, які супроводжують депресію, змінюють функціонування усіх сфер психічної діяльності людини: знижується настрій, порушується сон, змінюється апетит (часто відсутнє бажання їсти, людина може втрачати вагу), людина відчуває постійну втому та втрату енергії, з’являються думки про власну нікчемність та постійне почуття вини, важко концентрувати увагу, чітко мислити, швидко та ефективно оцінювати реальність та вирішувати життєві завдання, стає складно зосереджуватися на роботі чи навчанні. Також змінюється поведінка людини, що призводить до серйозної соціальної ізоляції та відсутності бажання спілкуватися з оточуючими людьми. У важких випадках можуть виникати думки про самогубство та спроби закінчити життя. Депресія може виникати після стресової ситуації або ж без видимої причини внаслідок інших біологічних змін в організмі. В обох випадках підчас депресії порушується вироблення особливої речовини, яка впливає на наш настрій – серотоніну. Саме нестача серотоніну зумовлює погіршення настрою та сповільнення руху, неможливість швидко виконувати життєві завдання. Іноді депресія поєднується з тривогою або ж починається прокрастинацією чи неприємними тілесними відчуттями. Варто зазначити, що депресією найчастіше страждають люди молодого віку, навіть діти, а також ризик депресії зростає у підлітковому віці, у людей похилого віку, у жінок в періоді вагітності та післяпологовому періоді та у людей, які мають хронічні захворювання.

Сучасні можливості психотерапії та фармакотерапії дозволяють успішно вилікувати депресію, а також запобігти її виникненню в майбутньому. У випадках легкого ступеня депресії людині може ефективно допомогти курс психотерапії. У складніших випадках потрібне комплексне застосування психотерапії у поєднанні з антидепресантами. Якщо Ви відчули, що поганий настрій не залишає Вас упродовж 2-3 тижнів, рекомендуємо звернутися у наш центр і ми радо Вам допоможемо.

Тривога – це реакція людини на небезпеку чи загрозу, джерело якої важко визначити. Людині, яка відчуває тривогу, важко пояснити, чого саме вона боїться. Короткочасні стани тривоги іноді виникають у всіх людей і пов'язані зазвичай з переживанням складних стресогенних життєвих ситуацій, в яких доводиться протистояти небезпеці, брати на себе велику відповідальність чи робити складний вибір. Однак іноді тривога стає надмірною і виходить з-під нашого контролю і саме тоді стає серйозною перешкодою для доброго функціонування. «Шкідлива» тривога за своєю інтенсивністю не відповідає реальним причинам або ж з'являється без видимої причини, а також пов'язана з нашими катастрофічними уявленнями та думками про ситуацію. У випадку панічних атак, тривога може з'являтися раптово та несподівано. За різними статистичними даними близько 15-30% людей у певний період свого життя мають той чи інший різновид тривожного розладу. Є декілька найбільш поширених тривожних розладів, серед яких найчастіше зустрічаються генералізований тривожний розлад, панічний розлади з агорафобією, специфічна фобія, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад. Інколи два або й більше варіантів тривожних розладів можуть поєднуватися між собою, наприклад у особи з генералізованим тривожним розладом можуть виникати паралельно панічні атаки. Також важливо пам'ятати, що тривога як симптом може зустрічатися в структурі інших захворювань, зокрема, депресивних станів. Для того, щоб встановити конкретний тип тривожного розладу необхідна консультація фахівця. Лікарі стикаються із неабиякими труднощами при діагностиці тривожних розладів. Є декілька причин чому так відбувається. Одна з основних причин – це тілесні прояви тривоги, які можуть маскувати тривожні розлади. Найчастіше фізичні симптоми у вигляді болю чи інших неприємних відчуттів локалізовані в ділянці серця та животі, також дуже типовим симптомом є постійне напруження різних груп м’язів. Пацієнти, які страждають тривожними розладами, первинно звертаються до інших спеціалістів, інколи роками шукаючи причину захворювання, яку так і не знаходять. Постійні обстеження та відвідини лікарів лише посилюють тривогу, спонукаючи пацієнта ще більше фіксувати свою увагу на тілесних симптомах. Таким чином створюється замкнуте коло тривоги. Іншою причиною є несвоєчасне звернення до фахівців, що часто пов’язано із суспільними стереотипами на кшталт: “чоловіки мають бути сильні і не показувати свої емоції» або ж «це нормально для жінки за все переживати», що не дає можливості ідентифікувати проблему. Несвоєчасне звернення до фахівця та несвоєчасне розпізнавання тривожних розладів веде до постійного страждання і відсутності задоволення від життя, а також відображається на сімейній та професійній сфері.

Є два основні методи лікування тривожних розладів – це психотерапія та фармакотерапевтичне лікування. У деяких випадках для успішного лікування ці методи поєднують між собою.

Зустрічі з терапевтом або ж «терапевтичні сесії» відбуваються зазвичай один або два рази в тиждень та тривають близько години. Впродовж усього періоду терапії, який триває від кількох тижнів до кількох місяців та визначається індивідуально залежно від тривалості розладу, важкості тощо, терапевт пояснює механізми виникнення тривожного розладу, а також пропонує пацієнтові стратегії подолання тривоги та спільно з пацієнтом втілює їх у життя. У більшості випадків для повного одужання достатньо лише психотерапевтичного втручання. Ми навчимо Вас долати надмірну тривогу для того, щоб покращити якість Вашого життя.

Кожен з нас живе у соціумі, де нам щодня доводиться спілкуватися, навчатися, працювати, подорожувати і в різні способи взаємодіями з іншими людьми. Дуже часто наші бажання чи інтереси не співпадають з інтересами, бажаннями нашого ближнього. Це породжує безліч непорозумінь, які можуть стати серйозною перешкодою для ефективної комунікації та досягнення своїх цілей, а іноді з цих непорозумінь виростають справжні деструктивні конфлікти, які руйнують наші стосунки і нас зсередини. Як розплутати ці складні ситуації? Як навчитися ефективно спілкуватися з іншими? Як взаємодіяти зі своїми рідними, колегами, друзями якісно і насолоджуватися цим? Ми разом проаналізуємо проблеми та допоможемо їх вирішити, а також вибудуємо ефективні стратегії на майбутнє.

За даними ВООЗ, близько 30% населення у світі хоча б раз в житті пережили або переживуть депресію, яка вимагатиме допомоги фахівців. До 2030 року депресія посяде перше місце за загальною кількістю хворих, випередивши серцево-судинні та онкологічні захворювання. Захворюваність депресією є провідною причиною втрати працездатності серед осіб молодого віку в усьому світі. Термін «депресія» широко використовується сьогодні у повсякденному вживанні. Ми часто можемо почути чи прочитати про «осінню депресію», «депресію після розлучення» тощо. Однак, у багатьох випадках зниження настрою є нормальною реакцією на деякі життєві події, яке з часом минає. Депресія, як розлад, має певні симптоми, які тривають довший час та впливають на усі сфери життя людини. Симптоми, які супроводжують депресію, змінюють функціонування усіх сфер психічної діяльності людини: знижується настрій, порушується сон, змінюється апетит (часто відсутнє бажання їсти, людина може втрачати вагу), людина відчуває постійну втому та втрату енергії, з’являються думки про власну нікчемність та постійне почуття вини, важко концентрувати увагу, чітко мислити, швидко та ефективно оцінювати реальність та вирішувати життєві завдання, стає складно зосереджуватися на роботі чи навчанні. Також змінюється поведінка людини, що призводить до серйозної соціальної ізоляції та відсутності бажання спілкуватися з оточуючими людьми. У важких випадках можуть виникати думки про самогубство та спроби закінчити життя. Депресія може виникати після стресової ситуації або ж без видимої причини внаслідок інших біологічних змін в організмі. В обох випадках підчас депресії порушується вироблення особливої речовини, яка впливає на наш настрій – серотоніну. Саме нестача серотоніну зумовлює погіршення настрою та сповільнення руху, неможливість швидко виконувати життєві завдання. Іноді депресія поєднується з тривогою або ж починається прокрастинацією чи неприємними тілесними відчуттями. Варто зазначити, що депресією найчастіше страждають люди молодого віку, навіть діти, а також ризик депресії зростає у підлітковому віці, у людей похилого віку, у жінок в періоді вагітності та післяпологовому періоді та у людей, які мають хронічні захворювання.

Сучасні можливості психотерапії та фармакотерапії дозволяють успішно вилікувати депресію, а також запобігти її виникненню в майбутньому. У випадках легкого ступеня депресії людині може ефективно допомогти курс психотерапії. У складніших випадках потрібне комплексне застосування психотерапії у поєднанні з антидепресантами. Якщо Ви відчули, що поганий настрій не залишає Вас упродовж 2-3 тижнів, рекомендуємо звернутися у наш центр і ми радо Вам допоможемо.

Соціальна тривога

Важко собі уявити, скільки цікавих думок, дотепних жартів і веселих тостів ми ніколи не почуємо, скільки фантастичних танців не побачимо і про скількох людей в світі ми нічого не дізнаємося взагалі. І все через соціальну тривогу, якою страждає, за різними даними, 5-10% дорослого населення. Однією з найбільш розповсюджених форм соціальної тривоги є страх виступати перед аудиторією. Як би ми не уникали ситуацій, пов’язаних з публічними виступами, вони все одно виникнуть у нашому житті: замість класичної академічної атмосфери нам доведеться розіграти жартівливу роль перед гостями у друзів на весіллі, а перша вчителька на дитячому випускному надасть вам «слово від імені батьків». Насправді «аудиторну хворобу» не так важко вилікувати. Причиною соціальної тривоги є переживання про те, як вас сприйматимуть оточуючі. А кожен з них сприйматиме вас по-різному. Якщо ви розхвилюєтеся, почервонієте чи почнете затинатися, то вся аудиторія точно не почне сміятися з вас чи показувати на вас пальцем. Але, саме такий сценарій подій розвивається у вашій уяві. Допомогти Вам подолати соціальну тривогу та перестати уникати цікавих життєвих подій, сприяти тому, щоб світ дізнався про Вас і Ваші таланти – це завдання психотерапії. Ми навчимося переживати неприємну тривогу, застосовуючи кілька простих вправ та технік і це допоможе Вам не боятися говорити і діяти в будь-якій ситуації.

Проблеми в сімейному житті

У більшості казок з нашого дитинства щасливе закінчення, де принц та принцеса після довгої вервички захоплюючих та небезпечних пригод залишаються разом і живуть довго та щасливо…Проте, насправді після одруження починається зовсім інша історія нової сім’ї, інколи ще більш драматична і набагато довша, ніж у казці. Кожна людина потребує люблячих та турботливих стосунків з батьками, романтики та вірності у подружніх стосунках, доброзичливості та порозуміння з дітьми. Але, реальні стосунки в родині інколи нагадують постійне протистояння, а рідний дім стає справжнім полем битви. Як повернути гармонію та порозуміння в сім’ї та вирішити конфлікти? Як пережити зраду, витримати біль і відпустити образу? Як жити поряд з людьми, погляди та бажання яких відрізняються від твоїх? Сімейна психотерапія існує для того, щоб дати відповіді на ці запитання. Власне, сімейна терапія розглядає сім’ю, як велику систему, де всі люди тісно пов’язані одне з одним спільним минулим досвідом. Розуміння цінності та важливості цих взаємозв’язків дозволяє людям по-новому сприймати свою сім’ю та своє місце в ній. Якщо Ви переживаєте кризовий період в стосунках з своїм партнером, якщо спілкування з Вашими дітьми приносить лише негативні емоції, якщо Ви не розумієте більше своїх батьків, якщо спільне перебування з Вашими родичами стало для Вас нестерпним – можливо, Вам потрібно на консультацію до сімейного психотерапевта. Сімейну психотерапію можна проходити індивідуально, разом з партнером, а також разом з усією сім’єю. Сімейна психотерапія допомагає створити гармонію стосунків між членами сім’ї.

Низька самооцінка

Низька самооцінка – це почуття власної меншовартості чи недосконалості, яке спонукає людину завжди вважати себе гіршою за інших, породжує страх помилок і невдач, супроводжується постійними сумнівами у власних можливостях. На самооцінку впливає багато життєвих факторів, які здебільшого пов’язані з нашим попереднім негативним досвідом. Однак ця проблема часто мандрує з людиною в доросле життя, зумовлюючи багато труднощів у сімейній та професійній сфері. Людина з низькою самооцінкою часто боїться приймати відповідальні рішення, легко може стати жертвою маніпуляцій і що найголовніше – втрачає багато чудових можливостей реалізувати себе через невпевненість у собі та постійні сумніви. Низька самооцінка може бути причиною розвитку депресій, адже люди з низькою самооцінкою зазвичай песимістично сприймають своє майбутнє. У нас є добра новина! Підняти самооцінку не так вже й важко. Більшість методів психотерапії працює з самооцінкою і допомагає людям стати впевненими в собі і щасливими. Звертайтеся до нас і ми навчимо Вас, як це зробити, щоб Ви завжди були на висоті!

Важко собі уявити, скільки цікавих думок, дотепних жартів і веселих тостів ми ніколи не почуємо, скільки фантастичних танців не побачимо і про скількох людей в світі ми нічого не дізнаємося взагалі. І все через соціальну тривогу, якою страждає, за різними даними, 5-10% дорослого населення. Однією з найбільш розповсюджених форм соціальної тривоги є страх виступати перед аудиторією. Як би ми не уникали ситуацій, пов’язаних з публічними виступами, вони все одно виникнуть у нашому житті: замість класичної академічної атмосфери нам доведеться розіграти жартівливу роль перед гостями у друзів на весіллі, а перша вчителька на дитячому випускному надасть вам «слово від імені батьків». Насправді «аудиторну хворобу» не так важко вилікувати. Причиною соціальної тривоги є переживання про те, як вас сприйматимуть оточуючі. А кожен з них сприйматиме вас по-різному. Якщо ви розхвилюєтеся, почервонієте чи почнете затинатися, то вся аудиторія точно не почне сміятися з вас чи показувати на вас пальцем. Але, саме такий сценарій подій розвивається у вашій уяві. Допомогти Вам подолати соціальну тривогу та перестати уникати цікавих життєвих подій, сприяти тому, щоб світ дізнався про Вас і Ваші таланти – це завдання психотерапії. Ми навчимося переживати неприємну тривогу, застосовуючи кілька простих вправ та технік і це допоможе Вам не боятися говорити і діяти в будь-якій ситуації.

У більшості казок з нашого дитинства щасливе закінчення, де принц та принцеса після довгої вервички захоплюючих та небезпечних пригод залишаються разом і живуть довго та щасливо…Проте, насправді після одруження починається зовсім інша історія нової сім’ї, інколи ще більш драматична і набагато довша, ніж у казці. Кожна людина потребує люблячих та турботливих стосунків з батьками, романтики та вірності у подружніх стосунках, доброзичливості та порозуміння з дітьми. Але, реальні стосунки в родині інколи нагадують постійне протистояння, а рідний дім стає справжнім полем битви. Як повернути гармонію та порозуміння в сім’ї та вирішити конфлікти? Як пережити зраду, витримати біль і відпустити образу? Як жити поряд з людьми, погляди та бажання яких відрізняються від твоїх? Сімейна психотерапія існує для того, щоб дати відповіді на ці запитання. Власне, сімейна терапія розглядає сім’ю, як велику систему, де всі люди тісно пов’язані одне з одним спільним минулим досвідом. Розуміння цінності та важливості цих взаємозв’язків дозволяє людям по-новому сприймати свою сім’ю та своє місце в ній. Якщо Ви переживаєте кризовий період в стосунках з своїм партнером, якщо спілкування з Вашими дітьми приносить лише негативні емоції, якщо Ви не розумієте більше своїх батьків, якщо спільне перебування з Вашими родичами стало для Вас нестерпним – можливо, Вам потрібно на консультацію до сімейного психотерапевта. Сімейну психотерапію можна проходити індивідуально, разом з партнером, а також разом з усією сім’єю. Сімейна психотерапія допомагає створити гармонію стосунків між членами сім’ї.

Низька самооцінка – це почуття власної меншовартості чи недосконалості, яке спонукає людину завжди вважати себе гіршою за інших, породжує страх помилок і невдач, супроводжується постійними сумнівами у власних можливостях. На самооцінку впливає багато життєвих факторів, які здебільшого пов’язані з нашим попереднім негативним досвідом. Однак ця проблема часто мандрує з людиною в доросле життя, зумовлюючи багато труднощів у сімейній та професійній сфері. Людина з низькою самооцінкою часто боїться приймати відповідальні рішення, легко може стати жертвою маніпуляцій і що найголовніше – втрачає багато чудових можливостей реалізувати себе через невпевненість у собі та постійні сумніви. Низька самооцінка може бути причиною розвитку депресій, адже люди з низькою самооцінкою зазвичай песимістично сприймають своє майбутнє. У нас є добра новина! Підняти самооцінку не так вже й важко. Більшість методів психотерапії працює з самооцінкою і допомагає людям стати впевненими в собі і щасливими. Звертайтеся до нас і ми навчимо Вас, як це зробити, щоб Ви завжди були на висоті!

Напрямки психотерапії

Метод клієнт-центрованої психотерапії (за Карлом Роджерсом)

є одним із психодинамічних методів. Особливістю клієнт-центрованого підходу до особистості є той, що весь потенціал до позитивних змін лежить в самій особистості клієнта (пацієнта), а розкритись цей потенціал може за умови створення психотерапевтичної атмосфери повного прийняття даної особистості, емпатичного розуміння і автентичності (конгруентності) психотерапевта як людини. Саме цей підхід (тобто виявлення цього потенціалу і створення умов для його актуалізації) і був покладений в основу консультування і психотерапевтичної діяльності.

Метод когнітивно-поведінкової терапія (КПТ)

є одним з провідних, сучасних, науково-обґрунтованих методів психотерапії. Він базується на усвідомленні того, що при багатьох психіатричних розладах та психологічних проблемах змінене сприйняття існуючої ситуації (себе, інших людей, майбутнього і т.п.), а також невідповідні дії у відповідь на існуючі проблеми є основними факторами, що підтримують розвиток, утримання існуючих проблем та розладів. Відповідно критично переосмислюючи своє сприйняття дійсності та свою поведінку, з допомогою психотерапевта клієнт намагається змінити дисфункційні, негативні взірці та цикли мислення та поведінки на більш реалістичні та такі, що сприятимуть покращенню емоційного стану, вирішенню міжособистісних та інших проблем, зміні життєвої ситуації на краще. Когнітивно-поведінкова терапія використовує широкий, інтегративний арсенал технік та втручань (у тому числі з інших методів психотерапії), використовуючи їх у індивідуальному випадку кожного клієнта на досягнення терапевтичних цілей. Ефективність когнітивно-поведінкової терапії при багатьох психіатричних розладах встановлена грунтовними науковими дослідженнями. Відповідно, сучасними протоколами професійних асоціацій психіатрів та психотерапевтів, рекомендаціями міністерств охорони здоров'я та ВООЗ вона є включена як одне з "втручань першого вибору" при депресії, обсесивно-компульсивному розладі, панічному розладі з агорафобією, генералізованому тривожному розладі, соціальній та інших фобіях, посттравматичному стресовому розладі, розладах харчової поведінки та ін. Сучасна КПТ має багато напрямків та дає добру ефективність у роботі з пацієнтами, які мають розлади особистості, психотичні розлади, а також проблеми залежностей.

Сімейна системна психотерапія

це напрямок психотерапії, який покликаний регулювати стосунки у сімейній системі. Це психотерапевтична допомога людині в родині і через родину. Об`єктом сімейної терапії є сімейні відносини, що перебувають в кризовій ситуації. Під час терапії терапевт разом з клієнтом чи клієнтами здійснює пошук ресурсів, здібностей та мотивації для трансформації існуючих проблем у сім’ї. Таким чином відбувається зміна уявлень про актуальну проблему, зміна поглядів членів сім`ї на суть проблеми, створення альтернативних варіантів для її вирішення за допомогою прямого або непрямого терапевтичного втручання, зниження емоційної залученості в симптоматичну поведінку члена сім`ї, виправлення різних форм ієрархічної неадекватності, покращення стилю сімейних комунікацій, а також історичної реконструкції сім’я, розкриття та опрацювання сімейних таємниць.

Правда і міфи про психотерапію

Психотерапія, як метод, зародилася понад сто років тому. За період свого існування психотерапевти допомогли мільйонам людей вирішити безліч життєвих проблем: опрацювати попередній негативний досвід, поповнити власні психологічні ресурси, позбутися багатьох комплексів, налагодити стосунки з близькими людьми і просто зробити своє життя гармонійнішим та щасливішим. Проте, багато людей і досі є жертвами стереотипів, які формуються здебільшого через те, що в суспільстві часто подається викривлена і неповна інформація щодо психотерапії та фахівців, які надають психотерапевтичні послуги. Спробуємо спростувати найпопулярніші з них.

Якщо Ви маєте запитання чи сумніви щодо ефективності психотерапії, то зателефонуйте нам і ми обговоримо це разом! Завжди варто пам’ятати, що важливо дбати про своє ментальне здоров’я та внутрішню гармонію так само ретельно, як і про тілесне здоров’я.

Якщо я звернуся до психотерапевта, то це означатиме, що божевільний

Насправді сеансами психотерапії може скористатися кожна людина. Будь-які життєві проблеми Ви можете розповісти Вашому психотерапевту, проаналізувати їх та вирішувати разом. В усьому світі люди користуються психотерапією, як доброю можливістю досягти внутрішньої гармонії та покращити стосунки з навколишніми. Одночасно психотерапія також допомагає людям, які мають депресію, тривогу та нав’язливі стани. Є також спеціальні можливості працювати психотерапевтично з людьми, які мають важкі психічні розлади.

Я не наважуся розповісти про свої проблеми, оскільки боюся, що хтось ще може про них дізнатися

Будь-яка інформація, яку Ви розповідаєте психотерапевтові є конфіденційною. Це основна вимога та умова психотерапевтичних зустрічей. Тому Вам не потрібно переживати, що хтось інший, окрім Вас та психотерапевта, дізнається про Ваші проблеми чи обговорюватиме їх.

Психотерапія триватиме роками…

Це не так. У багатьох випадках навіть десяти-п’ятнадцяти сеансів може бути достатньо, щоб ідентифікувати та навчитися вирішувати деякі проблеми. Однак, тривалість терапії визначається індивідуально. Досвід показує, що середня тривалість психотерапії становить близько пів року. Проте, це залежить від того наскільки часто відбуваються сесії та наскільки серйозними є проблеми клієнта.

Психотерапевт може здійснювати певні маніпуляції та впливати на мою підсвідомість

Психотерапія проводиться лише за усвідомленою згодою людини і не містить жодних методів, які би незалежно від її розуміння чи сприйняття впливали на людину. Сеанси відбуваються у вигляді розмови між двома людьми, у спокійній затишній атмосфері.

Психотерапевт мусить дати мені чіткі інструкції щодо вирішення моїх проблем

Існує хибне трактування психотерапії, як «магічної таблетки». Багато людей вважає, що психотерапевт повинен вирішити їхні проблеми за допомогою «універсальної стратегії». Це не зовсім правильне розуміння. Психотерапевт працює разом з клієнтом, здійснює певну «навігацію» щодо проблем клієнта і спонукає клієнта самому аналізувати інформацію і шукати рішення. Ефективність терапії залежить від того, наскільки клієнт сам працює над собою. Адже відповідальність за свої життєві рішення все одно лежить на клієнтові. Психотерапія допомагає навчитися не боятися брати цю відповідальність.

У моєї дружини проблеми. Я вважаю, що їй потрібна психотерапія

Це чудово, якщо Ви помітили, що у Ваших родичів є переживання чи проблеми і дуже хочете їм допомогти. Проте, кінцеве рішення щодо психотерапії приймає людина, яка визначає чи їй потрібно працювати з психотерапевтом і чи вона готова до цього. Якщо Ви змусите когось ходити до психотерапевта, то психотерапія не буде ефективною, оскільки людина, яка звернулася не матиме достатньо мотивації, а у більшості випадків сприйматиме психотерапію, як щось зовсім їй непотрібне.